ЛАЗ-695БТ: Експеримент на електричній тязі

Зустрічайте у новому випуску серії Наши Автобусы справжню перлину для поціновувачів масштабної моделі та історичного транспорту — ЛАЗ-695БТ. Цей незвичний тролейбус став одним з найцікавіших експериментів у вітчизняному машинобудуванні, поєднавши впізнаваний львівський кузов автобуса з електричним обладнанням, запозиченим від МТБ-82. Саме завдяки такому сміливому рішенню машина отримала абсолютно нове життя та назавжди увійшла в історію міського транспорту.

Для колекціонерів масштабних моделей цей випуск особливо цінний, адже ЛАЗ-695БТ був надзвичайно рідкісною машиною навіть у реальному житті. Його можна назвати символом інженерної винахідливості 60-х років, коли нестача спеціалізованої техніки змушувала конструкторів шукати нестандартні рішення. Саме тому цей апарат викликає щире захоплення не лише своїм зовнішнім виглядом, але й самою історією створення.

ЛАЗ-695БТ не проєктували з нуля. Основою для нього став добре відомий автобус ЛАЗ-695Б Львів, а літера «Т» в індексі означала «тролейбус». Фактично, інженери взяли серійний автобусний кузов та адаптували його до електричної тяги: бензиновий мотор прибрали, а його місце зайняв електродвигун разом із системою керування. Для свого часу це було доволі сміливе технічне рішення, яке показало, наскільки гнучко могли мислити радянські інженери у складних виробничих умовах.

Хоча розробка велась у Львові, більшість машин невеликої серії виготовили на Одеському автоскладальному заводі ОдАЗ у 1963–1965 роках. Причина була цілком практичною: львівське підприємство вже мало велике навантаження з випуску автобусів, тому виробництво тролейбуса передали колегам з Одеси. Загалом було зібрано лише близько десяти машин, що робить ЛАЗ-695БТ справжнім раритетом серед шанувальників ретротранспорту.

Щоб перетворити автобус на повноцінний електротранспорт, конструкторам довелося серйозно попрацювати над технічною частиною. Машину оснащували електродвигуном ДК-207Г потужністю 78 кВт, що відповідало приблизно 106 кінським силам. Через відсутність двигуна внутрішнього згоряння під підлогою та у задній частині кузова розмістили електричні вузли, пуско гальмівні реостати та інше обладнання. На даху зявилися характерні штанги, через які кузов довелось додатково посилювати, адже конструкція мала витримувати вібрації та постійне навантаження.

Зовнішньо ЛАЗ-695БТ майже не відрізнявся від свого автобусного побратима. Він зберіг ті самі плавні округлі форми, які чудово передавали дух космічної ери 60-х років. Ранні версії отримали характерне скління скатів даху, завдяки чому салон був світлим та просторим на вигляд. Також машина мала двостулкові ширмові двері, які були типовими для львівських автобусів того часу.

Найбільше таких машин працювало у Львові, Херсоні та Чернівцях, хоча через малу кількість випущених одиниць побачити їх на маршрутах було великою рідкістю. Декілька екземплярів навіть переобладнувались силами місцевих депо, що ще раз підкреслює практичність та цікавість цієї конструкції.

Втім, попри ефектний вигляд, ЛАЗ-695БТ мав і певні недоліки. Автобусна компоновка виявилась не зовсім вдалою для міських перевезень: вузькі двері та тісний прохід ускладнювали швидку посадку пасажирів, а місткість була меншою, ніж у спеціалізованих тролейбусів на кшталт МТБ-82 чи ЗіУ-5. До того ж електрообладнання, розміщене у кузові, спочатку створеному для іншого типу силової установки, ускладнювало ремонт та технічне обслуговування.

Сьогодні побачити ЛАЗ-695БТ у металі практично неможливо. Більшість машин списали вже на початку 70-х років, коли на маршрутах почали домінувати спеціалізовані Skoda та ЗіУ. Саме тому поява масштабної моделі цього незвичайного тролейбуса є особливо цінною подією для колекціонерів. Це не просто модель, а можливість зберегти частинку історії транспорту — епохи, коли інженерна кмітливість народжувала справді незвичні та сміливі машини.

Залишити свій коментар: